Нові Петрівці Межигірський монастир-Вишгород музей гончарства 24 травня неділя

Автор: Андрій

Дата: 2026-01-18

Время: 17:59:12

. Відправлення метро Академмістечко 8:15. Вартість 380 грн.
 
Нові Петрівці. Межигір'я парк. Служба Божа в  Спасо-Преображенському храмі Межигірського чоловічого монастиря. Цей монастир існував у місцевості Межигір’я від часів Хрещення Руси-України аж до 1935 року. У XXI столітті з Божого Промислу Спасо-Преображенський чоловічий монастир відроджений та належить до єдиної Помісної Української Православної Церкви. Прогулянка парком.
 
 Дзвонкова криниця. Відомості про неї сягають глибини століть. Іі цілющі властивості та кришталево чиста вода були оповиті легендами. Вода витікала з високої гори, біля якої монахи ще у 988 році побудували каплицю, облаштувавши її срібними дзвіночками. Вода чи струмені води, вдаряючись у ці дзвіночки, відтворювали гармоніку.
 
Вишгород. ВИШГОРОДСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК. Вхід в музей 100 грн.(пенсіонерам, студентам, дітям 50 грн.) Екскурсія 40 грн. Музей давньоруського гончарства. Його перлиною є унікальний, єдиний у Східній Європі збережений гончарний горн ХІ ст. А загалом таких печей у Вишгороді було 250–300. Гончарний центр у Вишгороді займав більшу частину міського посаду Х–ХІІ ст. Таке виробництво на території Давньої Русі не має аналогій. 
Утім, експозиція Музею давньоруського гончарства не обмежується лише історією Вишгородського керамічного виробництва. У Музеї представлені зразки трипільської кераміки, раннього залізного віку, знайдені на території міста й району. Велика колекція будівельної кераміки: плінфа з руїн храму Святих Бориса і Гліба, полив’яні плитки підлоги храму, велика колекція цегли ХVІІІ–ХІХ ст., серед якої так звана межигірка — вогнетривка цегла малого розміру для будівництва печей, яку масово виготовляли в селах Нові Петрівці та Валки. Також серед експонатів — фрагменти унікальних виробів Межигірської фаянсової фабрики, залишки фаянсового виробництва.
Нікого не залишають байдужим і речі побутового вжитку, колекція автентичного одягу та вишитих рушників Київського Полісся, зібрані в музеї. Подвір’я Музею оформлено в народному стилі селянської садиби.
 
Вишгород. Церква святих Бориса і Гліба (1861-1863 рр.) Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба й нині височіє там, де у часи Київської Русі була їхня усипальниця — на величній Ольжиній горі. Стародавнє Городище.